У нас за будь-яких політичних подій починають розігрувати різні карти: хто розігрує карту російської мови, хто – населення у Криму. А для мене це немає значення – це все громадяни України. У Криму, дійсно, є такі проблеми, і коли я був головою парламенту, я часто їздив туди і вирішував конкретні питання. Але не потрібно грати на настроях людей. Я розглядаю Крим як невід'ємну частину України, якому треба допомагати, але яким не можна зловживати як певним політичним інструментом.

Я це питання не хочу зараз коментувати, тому що я про все це написав у статті "17 викликів за 17 років України" («Я відкриваю Фронт Змін»). І там є одне прохання – давайте разом знайдемо відповіді на всі запитання і на всі виклики. Частина відповідей в мене є, але це повинні бути не мої відповіді, тому що я сам їх не зможу реалізувати, – це повинні бути спільні відповіді і спільні дії.

"Фронт змін" - це громадська організація. Громадська організація, як правило, має структуру броунівського руху, а партія повинна мати чітку структуру. Наша мета - побудувати політичну партію, а не політичний проект.

"Фронт" націлений на те, щоб зібрати людей. Але я не буду з себе грати невинну дівчину і казати, що ми політикою не займаємося. Результатом буде політична партія. Тому що тільки присутність у владі може дати можливість змінити країну. А якщо просто поговорити – то це не більше, ніж громадська ініціатива, що для мене неприйнятно.
Я думаю, что по местным выборам необходимо поменять законодательство и ввести обязательный критерий, что кандидатами от партии на местные выборы могут быть только люди, которые прожили на конкретной территории не менее пяти лет. Так как сегодня мы избираем название партии, не понимая, кто внутри. Это же касается и системы избрания в высший представительский орган. Исключительно открытые списки, чтобы формировать реальных политиков, а не заводить в парламент простых помощников.

Я почну з контрреволюції. Контрреволюції треба придушувати. А що стосується більш серйозних змін, я готовий стати одним з людей, хто може це здійснити.
Цей рух створений для того, щоб запланувати фронт дій.
Для політика важливо усвідомити відповідальність перед людьми, не важливо, чи людей кілька, чи їх мільйони.

Точно не за критеріями віку. Я зустрічався з багатьма людьми старшого віку, які часто були молодшими у своїх подумах і діях за 20-літніх юнаків. Молодий – це новий, молодий – це інший, молодий – це той, хто пропонує щось нестандартне.
Оце зараз замучив бронхіт, але я йому не здаюсь. А так я тричі на тиждень в спортзалі змагаюся з залізом, хто сильніший. Воно важче, але поки що я його тягну. До речі, моральна і фізична форма дуже пов’язані. Для того, щоб швидко думати, для того, щоб швидко думати, щоб бути в постійному тонусі, повинен мати нормальну фізичну форму. Точно не можна палити. Не дай Бог вживати наркотики. Алкоголь дуже-дуже помірними дозами, і то, як я кажу, раз на Пасху.

Я взагалі дуже толерантно ставлюся до всіх представників будь-яких партій по одній причині – за ними стоять мільйони людей, які за них голосували. І я можу сказати, що у всіх фракціях, які представлені у парламенті, є дуже багато позитивних, адекватних людей, з якими приємно спілкуватись. Але коли ти переходиш у стадію політичної боротьби, то, на жаль, правила змінюються. І позаяк ці люди є заручниками своїх політичних партій, то часто-густо і особисті стосунки міняються.

Політтехнологи помилились, коли почали дискредитацію з компанії з Фірташем. У 2006-2007-му роках я був чи не єдиним міністром, який критикував компанію "РосУкрЕнерго", не давав їй можливості зайти на ринок. Як і зараз не буду давати зайти на ринок іншим посередникам. Це не перші олігархи, до яких мене прив'язували, і далеко не останні. Політичними штабами заготовлена широка кампанія дискредитації: «втемну» дискредитувати набагато легше, ніж вийти у прямий ефір на будь-яку пряму дискусію. Тому я на це уваги не звертаю. Такі правила української політичної боротьби, які ми змінимо.

Є стандартна відповідь на це запитання: судова та правоохоронна реформа, створення окремих антикорупційних органів тощо. Але я б на це дивився набагато ширше. Завдання номер один – це звести корупцію до мінімуму, тому що цілком подолати її не вдалося в жодній з країні світу. Для цього необхідне виконання законів і контроль за їх виконанням – не голодний чиновник, над яким з домокловим мечем стоїть правоохоронна система, і суспільство, яке не сприймає корупцію як таку, яке не стимулює її. Це робота не одного року і не однієї людини, але це реально зробити.

Почну з фінансового аспекту. Медицина як і агропромисловий сектор – це галузі, в які скільки грошей не давай, стільки вкрадуть. Тому для себе я поставив декілька завдань. Перше завдання – запровадження стандартів лікування в Україні: простою мовою, це як, в які терміни і якими медикаментами лікувати окремо взяту хворобу. Друге – це запровадження змішаної системи медичного обслуговування: я б це назвав частково-страхова медицина, так як не переконаний, що ми можемо запровадити страхову медицину в повному обсязі. Третє – оптимізація мережі. І четверте – прозорість і зрозумілість механізмів постачання ліків в Україну. Я не великий медик, але ці завдання я більше поставив як колишній міністр економіки.

Коли я був міністром закордонних справ, відчув, що є проблема з діаспорою. Перше, що підштовхнуло до створення благодійного фонду Open Ukraine, - це допомога діаспорі. І ми плануємо звіт на 12-13 лютого. Ми розповімо все.
Я відкритий: гроші даю я особисто, гроші дає Фонд Пінчука, корпорація ІСД, цілий ряд іноземних фондів. У звіті ми покажемо, що зробили та за які гроші.

Є три основних «кити» будь-якого суспільства. Це сім’я, освіта і релігія. І саме освіта є основою для формування розвитку країни, для формування найважливішого – людського потенціалу. Ми зараз всі в активному Болонському процесі і я підтримую цей рух. Але хотів би наголосити на необхідності адаптації умов Болонського процесу до українських реалій. Вважаю за необхідне імперативно зобов’язувати студентів вивчати базові дисципліни, тому що це основа для будь-якої науки. Питання якості освіти – це найважливіший пріоритет, позаяк якість освіти падає. Ми ще доїжджаємо на старих радянських рейках. Останній нобелівський лауреат був за походженням з Одеси, але не був українцем. Здається він переїхав у Сполучені Штати. Жодного українського ВНЗ у світових рейтингах. Оце відповіді щодо якості освіти. Тому для мене це один з пріоритетів – освіта і охорона здоров'я. І я буду це вирішувати.

Навпаки, зросла актуальність. Тому що зараз завели другого посередника – на 25% найбільш прибуткових українських компаній заведений представник російського "Газпрому". Прийняття цього закону як ніколи критично для України, тому що воно наведе порядок на газовому ринку. Адже 2 стаття законопроекту передбачає ще й аукціони з продажу газу власного видобутку. Нехай тіньові власники виходять і продають газ за реальні гроші, а не за заниженими цінами.

Дуже позитивно ставлюся. Це саме шлях для формування осередків. Надсилайте свої пропозиції на наш сайт, приїжджайте до Києва і будемо вирішувати ці питання.

"Фронт Змін" – це не благодійна організація, яка буде їздити по Україні і роздавати гроші. Це не організація, яка підтримується олігархами. "Фронт Змін" – це організація для людей. Вчора нам не вдалося до всіх з'їздити, тому що наші конкуренти мали намір зірвати цю зустріч. Але я вважаю, що треба в цілому витягувати Україну, а після цього ми витягнемо кожну окремо взяту людину, кожну окрему взяту організацію, кожен окремо взятий регіон.

І Федеральна резервна система США, і Центральний банк Англії встановили низькі облікові ставки задля наповнення економіки дешевими ресурсами. Але це тільки дуже маленький елемент спасіння економіки. Для України важливо зробити декілька речей. Перше – надати ліквідність. Кредитори, позичальники ці гроші витягнули. Друге – навести порядок на валютному ринку: припинити виток капіталу за межі Україні, прибрати спекуляції, всім надавати однакову валютну підтримку. За сферами кредитування – визначення тих пріоритетних галузей, куди давати кредити. І саме туди спрямовувати кредити. І домовлятися, що кредитуємо: починаємо з села, завершуємо будівельні проекти, автомобілебудування. Грошей немає, бюджет не виконується. Всі кошти повинні бути каналізовані на інфраструктурні проекти, де ріст ВВП. Окремо спрямовуємо кошти на тих людей, які звільнені. Це не лише громадські роботи, але щоб людина мала, з одного боку, можливість заробити, щоб виконувала суспільно-корисну працю. Антикризового плану в країні до сьогодні немає. Криза не минеться просто, не розсмокчеться. І вже минуло півроку, а ми маємо лише балачки. І нічого більше.

Поки що ми заснували тільки 6 регіональних осередків. Можна було б 26, але тоді це був би тил: були б люди, як я називаю, «політичні колобки», які перебігають з однієї партії до іншої.
Я дуже ретельно підходжу до вибору тих, хто повинен коригувати роботу партії. Я вважаю, що внутрішня конкуренція повинна бути завжди - не той, хто хоче, а той, хто краще. Тому я до всіх з'їжджу.
Щодо земельного мораторію. Ми коли мораторій знімимо, то побачимо, що продавать немає чого. Тому що все розпродано без мораторію. Це було окремою фішкою окремих партій. Земля - це єдиний капітал, який залишився в Україні. Єдиний плюс - це земля. тому при знятті мораторію ми повинні мати три умови: заборони зміни цільового призначення, заборона володіння нерезидентам – тільки українці, третє – заборона створення лендлордів. І четверте – це дискусійне. Введення агенту землі, тільки держава продавала і купувала землю. Але тут є питання корупції. В ідеалі – таких пунктів повинно бути чотири.

Є у всіх свої недоліки, треба з ними боротися. У мене теж багато недоліків, я теж з ними борюся. Не можна бути ідеальною людиною. Я борюся із собою, щоб не перетворитися у свиню.
У тебе є шанс залишитися чесним політиком.

Це катастрофа, я знаю про це і це буде продовжуватися. Якщо ми перестанемо платити зарплату лікарям, вчителям – ми зруйнуємо країну. Це, до речі, відповідь на те, в якому стані знаходиться Україна. Не треба економічних досліджень: вийдіть на вулицю, спитайте людей, кого звільнили, кому затримали зарплату, а кого можуть завтра вигнати на вулицю.
Економічного зростання не буде і це треба вийти та сказати людям, а не дурити їх з екранів телевізора.

На жаль, у владу приходять часто для того, щоб зберегти бізнес або зробити собі бізнес. І це залежить від внутрішнього світу людини, від внутрішнього світу політика і сприйняття суспільства. Якщо людина вранці прокидаєтсья і думає про те, що і як продати і на чому заробити, і при цьому ще хоче бути членом уряду, то таким людям не місце у владі. Я нормально ставлюся до таких людей, які були б у бізнесі, залишили його і пішли у виконавчу владу чи політику. Але є важливий елемент: якщо ти пішов у політику, ти мусиш позбутися активів, які в тебе є, ти мусиш їх продати. Власність зобов’язує, і через власність кожного політика можуть тримати, компрометувати, шантажувати. Тому коли я пішов у далекому 2008 році в політику, я просто все продав. Я себе вільно почував, я нікому нічого не винен. На власному прикладі так я продемострував, що у моєму розумінні розмежування влади і бізнесу.

Я вітаю створення і політичних рухів, і громадських організацій. Це дуже добре, що створена "Громадянська позиція". Це те, що називається конкуренція, це те, що дає вам можливість вибрати, хто кращий, хто більш ефективний і хто здатний щось зробити. Я ніколи не відкидав жодних спільних дій разом з людьми, які об'єднані ідеологічно. Але я бачив коментарі шановного пана Анатолія, де він чітко декларує, що він хоче йти самостійно, і я це вітаю.

Мені прикро це говорити, але газова, холодна газова війна показала, хто є хто. Кожен бореться за себе. Маски були зняті. І ті заяви, які лунали з різних столиць, чітко сказали, де ми знаходимось і будемо знаходитись – у тому числі і у питання європейської інтеграції. Точно, що можна спрогнозувати, – це те, що ми не будемо членом Європейського Союзу у найближчі 5 років. Я би цю «ідею фікс» перевернув в інший вимір. Мене більше цікавить не де буде Україна, а якою буде Україна. Чим сильніше держава в середині, як економічно, так і політично, тим вагоміша вона є на світовій арені, незалежно від її статусу.
Ну, щодо поїздки, я думаю, що ви все побачите з інформаційних джерел. Я там підготував спіч. Мої очікування – це хоча би задекларувати те, яка роль і місце України у системі світових координат і що нам робити у період світової кризи.

Економічна криза має два аспекти. Перший – зовнішній, а другий – не менш важливий, внутрішній. Всі ми з вами є свідками політики останніх років, спрямованої виключно на підтримку власних рейтингів. А не на професійні, інколи жорсткі, непопулярні, але потрібні кроки для країни. Тому я би поділив цю кризу 50/50 щодо внутрішнього і зовнішнього впливу. Дуже багато що було зроблено своїми руками – від власної бездарності і непрофесійності.

Леонид Михайлович очень хороший человек, но мы политически с ним не сотрудничаем и вряд ли будем.

Я через фонд Open Ukraine маю зв'язок з українцями із-за кордону, з українською діаспорою. Тому офіс «Фронту Змін» відкривати не планую, але планую приїхати.

В минулому році світ мав декілька видів криз, серед яких була продовольча криза. І хай Бог мене простить, це добре, що у світі виникла продовольча криза. Тому що Україна мала всі можливості, щоб стати у першій десятці країн, які впливають на світове продовольство. Нам було би набагато легше розмовляти із зовнішньополітичними партнерами, якби ми почали диктувати ціни на зерно та продукти харчування. Але тут сталася фінансова криза. Не стало грошей, за які можна купувати українське продовольство. І в 2009-му році АПК – це радше буде ярмо, аніж локомотив прогресу. Питання цього сектора прив'язано безпосередньо до зняття мораторію на землю і інвестування у переробку. Я вважав і вважаю село одним із факторів, по-перше, внутрішньої стабільності – це гарантування безпеки. По-друге, експортних надходжень. І, по-третє, зайнятості населення.

Це залежить від виборчої системи. Ми задаємо запитання – як контролювати тих, кого вибрали? Просто наступного разу не треба обирати. Ми таку саму несемо відповідальність, тому що ми приймали рішення і ми опускали бюлетені в урну. Я б розпочав з нашої політичної відповідальності за вибір. Вибір – це не право, а обов'язок перед собою і перед владою.

Я не знаю, якою буде цифра пенсії. Я знаю, що загалом з Фондом. Пенсійний фонд сьогодні – банкрут. І якби не прямі дотації з бюджету, то Фонд просто би не виплачував пенсії. До речі, пенсії останнього місяця виплачені за рахунок емісії Нацбанку і розміщення облігацій Мінфіну і фінансування Пенсійного фонду. Коли у 2004-му році перед президентськими виборами була запроваджена доплата до пенсій, це створило перший крок до розвалу пенсійної системи. Людей, які сплачують відрахування до Пенсійного фонду, набагато менше, ніж людей, які повинні отримувати пенсію. Старіння населення є загрозою як для країни в цілому, так і для формування Пенсійного фонду зокрема. Нема іншого виходу, як змінювати пенсійний вік. Це ніхто не хоче робити – бояться. Але це сьогодні перший і найбільш важливий крок. Друге – це, звичайно, змішана система пенсійного забезпечення. Але це вже більше на додаток, це вже більше як додаткове джерело, а не основне.

Унікальна ситуація, кожен хоче написати під себе, а ще, не дай Бог, політика з бізнесу, який плутає зі статутом власної компанії. Перше – я проти нової редакції Конституції. Друге - бачу необхідність внести зміни і доповнення до окремих розділів, компетенції місцевих органів, співвідношення інституту президента і трьох гілок влади, ролі і місця прокуратури і судових органів. Все інше в Українській Конституції геніальне. Погано тільки одне – що її не виконують, тому треба змусити і владу, і суспільство поважати та виконувати Конституцію.




Це наше перше таке інтерактивне спілкування. І точно не останнє. Благо, у світі відбулась глобалізація і у нас з’явились зовсім нові комунікативні канали. Я хочу, щоб під час спілкуваннях ви радили, допомагали. Це повинна бути дорога з двостороннім рухом. Те, що ця дорога дуже довга і дуже важка, я чітко усвідомлюю. Проте я також знаю, що пройду її разом з вами.

Ще раз дякую усім, хто був з нами протягом усієї чат-конференції. Разом ми змінимо країну! До побачення!